Астронавт Петро.
|
Петро, здавалося йому, впевнено ступав знайомою стежкою.
Розмовляв сам з собою про складнощі буття, сімейне життя. - Оце зараз прийду додому, Ганька знову двері не відкриє. Буде злісно гарчати, що не мають дітки тата. Що я п'яний приповз, як чіп, що місце мені під вишнею в садку, а не в постіль чисту. А я ж тверезий. Ну що ми там випили? Зайшли з Миколою та Василем до Кам'яномостiвської "Чайної" (де зараз "Троянда"). Взяли трохи (по двi бутилки на брата) пивка "Жигулiвського" (другого не було), півлітру "Московської", та по пиріжку з повидлом кожному. Випили, по півпиріжка лишилось. Взяли ще одну "білу", чисту, як сльоза, як роса вранішня. Випили, доїли той пиріжок. - Ну що, ще по одній та й додому. - А, давайте! Та по цукерці, та й досить, що хтось їсти хоче? - Та наче нє. - Ну то впєрьод, на танки! Випили. А тут Сашко-буфетчик: - Ану, зібрались, зачиняю. Додому пора! - Та дай поговорити! - Пішли геть, ніч надворі! Вийшли, а ніч, як казека. Такої й Гоголь не бачив! Місяць, як дзеркало. Так би й полетів до нього, притягує вража сила. Пішли курсом на Місяць. А курс - прямо до хати баби Гаші веде. От чортова монополіста-самогонниця. Беззуба, паралізована на обидві ноги, а самогон добрячий варить. - Що, хлопці, може зайдемо? І зайшли. Баба Гаша: - Бачу, хлопці, що тверезі, ще трохи треба? Я ж кажу, мій самогон нікого не цікавить, я інтересую мужчин, як женщина. Ну, сідайте, наливаю. Ну і випили ще дві, та ні не чарки, пляшки. Та що ми там пили? Все одно зараз додому, а там Ганька накинеться: - Свиня п'яна! До хати не пущу, просмердиш всю обстановку. Під вишню спати! Нічого з тобою не станеться. Земелька тепла. Зігріє. Отак в роздумах дістався рідного дому, побачив Місяць у віконці, що виблискував та хитався чомусь, прямо як на хвилях. Стукнув кулаком по шибці з усієї сили. І полетів у космос, аж до самого того Місяця! Прилунився з хлюпанням та відчуттям холоду. Правду ж кажуть - мертва планета. Тіло зразу охопило крижаною водою. О, а казали на Місяці води немає! Підняв очі догори, а там теж місяць. Страшно стало. Від мокротиння, холоду та страху почав верещати: - Люди, де ви, ряя-а-а-а-туйте мене грішного! А тим часом... Друга зміна на "Заготзерні" завершила роботу. О другій годині ночі жінки дружним гуртом розходилися по домівках. Проходячи повз криницю, почули приглушене волання: - Рятуйте! Замерзаю! Втоплюся! Більше триматись не можу! Прислухались, звуки долинали з криниці. Нахилились над віком криниці, і почули голос, що долнав з глибини, вже більш виразно. Хтось просив допомоги. Побігли по дворах будити чоловіків. Зібралась вся невеличка вуличка. В криницю опустили відро, приковане до тросу. Наказали безпомічному стати у відро і добре триматись. Потягли трос з вантажем догори. Вже майже витягли, коли побачили чоловіка. Запитали: - Ти хто? - Я П-п-петро, з К-к-катеринки... Тільки й встиг сказати. Із цими словами відро відірвалось від троса і "дорогоцінний" вантаж знову полетів до дна одинадцятиметрової криниці. Відшукали у когось в господарстві товстого каната, прив'язали до корби, зробивши на вільному кінці широку петлю. Наказали стати в неї обома ногами. Коли голова об'єкта з'явилась біля вінця колодязя, міцно підхопили під "микитки" і викинули на травичку. Петро, вже зовсім протверезілий від холодної криничної водички, рвучко підхопився на хиткі ніжки. Крикнув: - Я побіг. Жінка чекає! І по-спринтерськи урвав в бік Катеринської гори. Цю ніч він досипав під вишнею мокрим та ще й битим скалкою. Ві сні, як цвіркун по лугу, стрибав по Місяцю, познайомився із Нейлом Армстронгом. Потім скаржився, що боки чогось болять, мабуть зачепився десь за кратер і впав невдало, не встиг згрупуватись. Криницю після того тричі вичищали (ніхто ж не знав, як Петрів організм поводив себе під час холодної купелі). Криницю освятив священик. Після того почали з нього воду пити. ================================== Источник: http://kmist.nm.ua | |
|
| |
| Просмотров: 469 | Комментарии: 1 | |
| Всего комментариев: 1 | |
|
| |
